Вчора вночі не спалося через надзвичайну спеку та задуху, ото ж я і вирішила трохи “поприбиратися” у ноутбуці. Серед багатьох файлів своїх віршів знайшла отаку замальовку датовану 2004 роком…Ой і мудра ж я була в шкільні роки, нете що зараз…
Лиш крок – і позолочене павутиння минулого порветься із першим подихом весняного вітру,
Хоча б одна упевнена посмішка – і гaряче сонце розплавить минулорічну кригу
Лиш раз ти озирнешся – і бурхливий струмок понесе вперед тебе, заплутанного в павутинні
Шлях лише один, тому іди вперед і не озирайся назад!
Адже сучасне можна змінити, майбутнє – створити, а минуле може лише завадити тобі відчути себе митцем власної долі.
ukrwitch 